КОРИСНІ ПОРАДИ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ ТА ПЕДАГОГІВ

• ОСНОВНІ НАПРЯМИ ТА ЗМІСТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА ПСИХОЛОГІНЧОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ТА БАТЬКАМИ
• РЕКОМЕНДАЦІЇ КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПОСТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У ДІТЕЙ
• РЕКОМЕДАЦІЇ "ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ПЕДАГІГІВ"
• РЕКОМЕНДАЦІЇ "ПРОЦЕС АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ"
  

ПСИХОЛОГІЧНІ ПОРАДИ ВЧИТЕЛЮ

ГІПЕРАКТИВНА ДИТИНА

• Кожна дитина потребує індивідуального підходу, але є загальні підходи, які допомагають зменшити прояви гіперактивності та імпульсивнсоті
• Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.
• Давайте їй можливість рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).
• Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно підлещуватися перед такою дитиною. Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.

Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому, що трапилось.

• Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього, перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.
• Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи кожної з них.
• Така дитина набагато краще впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними.
• Не пред’являйте підвищених вимог такому учню.
• Не доручайте йому масу справ водночас (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить, таке навантаження підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.
• Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.
• У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Дитина обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення, запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.
• Завжди находьте час щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.
• По можливості ігноруйте визиваючи вчинки дитини, заохочуйте до хорошої поведінку.
• Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.
• Під час уроку намагайтеся більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції

АГРЕСИВНА ДИТИНА

• Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – неефективні способи у виправленні агресивності.
• Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.
• Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня та перевести активність у корисне русло.
• Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.
• Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.
• Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.
• Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх регулювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях;
• Навчіть дітей проживати ці емоції нікому не завдаючи шкоди.

НЕВПЕВНЕНА ДИТИНА

• Неуспішність, зовнішня байдужість, сором’язливість, незручність - прояви невпевненості у власних силах. Часто ми називаємо це «заниженою самооцінкою».
• Як же виховувати впевнену у собі дитину, розвити адекватну самооцінку? Перш за все, необхідно викликати у дитини почуття поваги до самого себе, гордості, на основі більш точного розуміння своїх достоїнств, та недоліків. Виховувати сміливість бути самим собою та бажання досягти успіху.

Рекомендації щодо створення у дитини адекватної самооцінки.

• Пам’ятайте, що кожна дитина у вашому класі має право на помилку.
• Ніколи не порівнюйте такого учня з іншими! Пам’ятайте, що будь-яку дитину можна зрівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).
• Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких дітей буде саме парна робота.
• Починаючи із початкової школи, не оберігайте дитину від повсякденних справ. Доручіть таким дітям полив квітів, створення газет, плакатів, відповідальність за «щоденник поведінки». Але перед тим, як доручити такій дитині справу, переконайтесь, що це їй під силу. Нехай дитина частіше виконує різні по важкості завдання, отримає задоволення від зробленої праці, а також похвалу та підтримку від вчителя (по можливості від однокласників.
• Частіше надавайте завдання, які потребують спілкування: взяти інтерв’ю для класної газети, або підготувати цікаві запитання для уроку.
• Використовуйте контакт поглядів. Сором’язливі діти уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.
• Не намагайтеся вирішити за таку дитину будь-яке питання.
• Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи дитини.
• Якщо така дитина десь проявила ініціативу, підтримайте її. Нехай вона спробує себе в ролі лідера.